УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ГІРСЬКОГО ЛІСІВНИЦТВА ІМ. П.С. ПАСТЕРНАКА (УКРНДІГІРЛІС)
новини

ДЛЯ КРАСИ І ЗДОРОВ’Я

Опубліковано у 28/02/2018

Івано-Франківськ пропонують озеленити дубом звичайним і європейською кедровою сосною

Таку ідею подав інженер лісового господарства Павло Костів. Він уже заручився підтримкою свого проекту озеленення обласного центру Прикарпаття цими аборигенними видами листяних і хвойних дерев ректоратів Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Івано-Франківського національного медичного університету, дирекцією Музею мистецтв Прикарпаття та Бюро УГКЦ з питань екології, а також направив відповідні клопотання-звернення до керівництва УкрНДІгірліс, обласної ради та держадміністрації, міського голови Івано-Франківська та навіть до Президента України.

П. Костів наголошує, що дуб звичайний та сосна кедрова європейська виділяють у повітря летючі речовини-фітонциди, які згубно впливають на хвороботворні бактерії та сприяють протидії важким формам захворювань і онкології, а також вбивають мікроби. За його словами, озеленення – це чітка, продумана система зелених насаджень, які оздоровлюють і прикрашають довкілля, виконують санітарно-гігієнічні, архітектурно-декоративні, культурно-освітні, економічні та протипожежні функції. «У системі міста чи іншого населеного пункту особливу характеристику мають ці породи дерев. Вони володіють незамінною функцією збагачувати повітря фітонцидами та терпенами, тобто виконують сильні санітарно-гігієнічні функції, що позитивно вплине на загальний повітряний фон. Дуб та кедр вважаються символами вічності, сили і краси. Це патріархи серед дерев України, їх вважають святими побічно – каже П. Костів.

«Автор проекту своєчасно звертає увагу на те, що потрібно провести озеленення Івано-Франківська такими цінними видами як дуб звичайний форма пізня та сосна кедрова європейська», – каже завідувач лабораторії лісовідновлення і селекції УкрНДІгірліс ім. П. С. Пастернака, інженер лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент Лісівничої академії наук України (м. Львів) Юрій Кацуляк. Він зазначає, що дуб звичайний – це могутнє, високе дерево – 25-30 і навіть 50 метрів заввишки та до 3-5 м. в діаметрі, яке живе до тисячі років, а то й більше. Скажімо, одному дубу у Рівненській     області уже понад 1300 років, а його окружність становить понад вісім метрів. На Прикарпатті ж трапляються поодинокі дерева віком понад 500 років. Зокрема у с. Вікторів -Долішній у Галицькому районі та у селищі Солотвино Богородчанського району, де десятьом дубам понад 300 років.

«Наші предки шанували дуб і вважали це поважне дерево «братом людини». Дуб – символ сили, краси, спокою та енергії. Він активізовує кровообіг, надає життєву енергію та урівноважує психіку людини. Наші предки із жолудів дуба робили борошно, випікали хліб, виробляли лікарські препарати із дуба та лікували ними різні хвороби», – додає Ю. Кацуляк.

Щодо сосни кедрової або кедра європейського, то він, за словами Ю. Кацуляка, вва­жається вимираючою деревною породою на всій території його поширення. В Україні кедр взяли під державну охорону і занесли до «Червоної книги». Це дерево заввишки до 25 мі діаметром 60-80 см доживає до 500, а окремі екземпляри навіть до 1100 років. «Вирубки цієї цінної породи і погане її природне відновлення призвели до значного винищення сосни кедрової європейської та скоро­чення площ лісостанів з її участю й обмеження її ареалу. В Ук­раїнських Карпатах вона збе­реглася тільки у важкодоступ- них високогірних місцях, а та­кож окремими острівцями і за­селяє, в основному, кам’янисті розсипища. Найбільші осередки сосни кедрової в Українських Карпатах збереглися в Горганах», – каже Ю. Кацуляк.

Як уже зазначалося, ініціати­ва П. Костіва також знайшла підтримку у наукових колах Івано-Франківська та отримала схвалення екологічного бюро УГКЦ. «Висаджування дерев цих порід в урбанізованому середо­вищі суттєво поліпшить еколо­гічну ситуацію та створить спри­ятливі умови для проживання, – каже ректор ПНУ ім. В. Стефаника Ігор Цепенда. – Сосна кедрова європейська занесена до «Червоної книги України», а пізня фенологічна форма дуба- зимника – найцінніша абори­генна деревна порода у лісовому господарстві України».

«Висаджування цих релікто­вих дерев в урбанізованому се­редовищі зменшить антропо­генний вплив на довкілля, а та­кож значно покращить еколо­гічний стан на території Івано- Франківська. Втілення цього проекту створить сприятливі умови для мешканців нашого міста», – йдеться у листі за підписом проректора з науково-педагогічної роботи Івано- Франківського національного технічного університету нафти і газу Олега Мандрика.

«Збільшення кількості зелених насаджень сприятиме поліп­шенню екологічного стану довк­ілля та стану здоров’я населення завдяки фітонцидам, оскільки найвищий рівень поширеності мають хвороби органів дихання», наголошує ректор Івано- Франківського національного медичного університету Микола Рожко. «В урбанізованому сере­довищі висаджування будь-яких дерев радо вітається, бо збільшення зелених насаджень, парків, скверів покращує еколо­гічну ситуацію в місті. Дерева знижують силу вітру, регулюють тепловий режим, очищають і зволожують повітря. Місця зеле­них насаджень є найкращим місцем для відпочинку меш­канців міста», – зазначає рефе­рент Бюро УГКЦ з питань еко­логії Івано-Франківської архієпархії о. Михайло Дзуль.

Тож чи поповняться цьогорі зелені насадження обласног центру Прикарпаття дубами т кедрами і чи підтримає ініціа тиву П.Костіва Івано-Франківсь ка міська влада? Так виглядає що наразі лише частково. Сад жанці дуба у переліку посадко вого матеріалу, який цього рок планує закупити департамен житлової, комунальної політики благоустрою, є, а ось сосни кед рової у ньому немає. Водночас місті планують висаджувати со сну кримську тарізнівидиялик За словами керівника згаданог департаменту Михайла Сму шака, на придбання посадковог матеріалу для озеленення уж оголосили два тендери. Зокрема за кількома лотами одного тендеру комунальники планують придбати 50 кулястих кленів, 40 кленів «Друмонді», 20 кленів червонолистих «Роял Ред», 30 кленів звичайних, 40 тюльпанових дерев, 10 сакур, 20 каштанів, 20 дерев породи черемха Шуберта, 30 ясенів звичайних, 20 райських яблунь, 10 ялин блакитних, 20 ялин звичайних колючих та 20 ялин блакитних колючих, а за іншим – 30 дубів, 30 платанів, 100 акацій білих, 200 лип звичайних, 30 акацій шаровидних, 20 катальп, 30 глодів одноматочкових, 30 сосен кримських. До кожного дерева є вимоги за висотою (2,1 м) та діаметром (від 3 см) стовбура. Кущів теж закуплять різних порід: по 20 шт. спіреї Вангута, барбарису Тенберга Короніта, форзиції, рододендрону і по 30 шт. – бузку фіолетового та бузку білого. Обов’язкова умова угоди: переможцями тендерів – приживлення саджанців. Скажімо торік восени за кошти виконавця відповідно до гаранту міст ізамінили понад сотню саджанців дерев.

Стаття Івана ГІРАКА

Західний курєр 15 лютого 2018р. № 7(1632).- С 4.

 

About admin

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *