УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ГІРСЬКОГО ЛІСІВНИЦТВА ІМ. П.С. ПАСТЕРНАКА (УКРНДІГІРЛІС)
новини

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Опубліковано у 29/11/2018

Український науково-дослідний інституту гірського лісівництва імені П.С. Пастернака, м. Івано-Франківськ, Україна.
ACTUAL PROBLEMS OF MOUNTAIN FORESTRY IN THE UKRAINIAN CARPATHIANS
Y.S. Shparyk
The monitoring results of the mountain forests’ structure and health conditions in the Ukrainian Carpathians indicate the next main problems of their preservation: inconsistency of actual site conditions with existing forest and stand types; the lack of anchoring of cutting methods to forest types; sharp decreasing of the spruce forests’ areal; accumulation of significant volumes of the lying deadwood.
Результати моніторингу структури і стану гірських лісів Українських Карпат вказують на основні проблеми їх збереження: невідповідність сучас-них лісорослинних умов з існуючими типами лісу і типами деревостану; від-сутність прив’язки способів рубок до типів лісу; різке скорочення ареалу ялинових лісів; накопичення значних запасів мертвої деревини.
Гірські ліси є найбільш характерні в цілому для Європейського континенту, оскільки більшість рівнинних ландшафтів тут освоєні людиною і зараз це здебільшого землі сільського, рідше – водного господарства, або урбанізовані території. І гірське лісівництво було виокремлене в теоретичному плані вже з середини минулого століття [1]. Для України ситуація дещо інша – лише близько третини лісів в нашій країні віднесені до гірських, що пояснюється рівнинним ландшафтом більшої частини її території. Це та певні історичні особливості регіону Українських Карпат зумовили базування основ українського лісівництва на особливостях росту і розвитку рівнинних лісів [2-3]. Звичайно, ведення лісового господарства в лісах регіону враховує особли-вості гірських умов (типи лісу, способи лісовідновлення, лісотаксові пояси), але існуюча система планування лісівничих заходів (типи деревостану) та рубок головного користування (господарські частини, господарські секції) не диференційована за цими особливостями [4-5]. Разом зі складними лісорос-линними умовами це створює об’єктивні труднощі у формуванні стійких та високопродуктивних гірських лісів. За останні роки суттєвий вплив на ведення лісового господарства мають глобальні зміни клімату, які в регіоні проявля-ються в збільшенні суми активних температур і тривалості вегетаційного періоду, а також – в збільшенні інтервалів між опадами (формуванні посуш-
ливих періодів). Наслідком цього стало масове всихання ялинників, як похід-них, так і корінних [6-7]. Тому, саме зараз на порядку денному в лісовому господарстві стоїть питання збереження гірських лісів Українських Карпат та їх екологічних, економічних і соціальних функцій.
Результати моніторингу структури і стану гірських лісів Українських Карпат дали можливість виділити такі актуальні проблеми їх збереження:
– невідповідність сучасних лісорослинних умов з існуючими типами лісу; – невідповідність типів лісу до природних районів (корінних дерево-станів) Українських Карпат;
– відсутність чітких систем (заходів) ведення лісового господарства для лісів на об’єктах природно-заповідного фонду;
– відсутність прив’язки способів більшості видів рубок і, в першу чергу, рубок головного користування до типів лісу;
– не проведення лісівничих заходів на важко або недоступних лісових ділянках, а також – за відсутності їх економічної доцільності;
– різке скорочення ареалу ялинових (Рісеа abies (L.) Karst.) лісів у регіоні;
– відповідне різке збільшення ареалу букових (Fagus sylvatica L.) лісів;
– накопичення значних запасів мертвої деревини в гірських лісах.
Глобальне потепління на Землі в останні роки вже є доведеним фактом і його наслідки мають місце в усіх галузях народного господарства. Звичайно, що ці зміни мають дуже важливе значення і для лісового господарства, бо саме клімат визначає тип рослинності (структуру лісів). В лісівничій науці існує чітка залежність типу лісорослинних умов від клімату – едафотопи і кліматопи мають навіть практично однакові позначення (наприклад, D3 і 3d). На жаль, вчення Воробйова Д.В. про кліматопи не знайшло успішного застосування в гірських умовах через високу їх мозаїчність в залежності від експозиції і крутизни схилу, чи від висоти над рівнем моря, хоча за цією методикою і було проведено картування лісів Кавказу. Наші розрахунки кліматопів для Україн-ських Карпат підтверджують суттєву зміну лісорослинних умов в регіоні за останні роки в напрямку збільшення суми плюсових температур і зменшення кількості та регулярності опадів (рис. 1), які мають місце на всіх метеостанціях і це стосується як гігротопу, так і трофотопу, а їх опосередкована динаміка –плюс один клас за трофотопом і мінус один клас за гігротопом [8]. Це означає, що в гірських лісах відбувається зміна типів лісу, яка зумовлює зміну структури лісів, наприклад, збільшення приросту деревини та зміну породного складу лісів, а для їх збереження необхідна зміна лісівничих заходів.
Інша серйозна проблема цього плану – це значні за площею розбіжності типів лісу окремих природний районів Українських Карпат з типами корінних деревостанів в цих районах. Наприклад, переважаючим за площею типом лісу в Українських Бескидах є волога смереково-букова суяличина з переважаю-чою породою ялицею білою (Abies alba Mill.), тоді як практично всі природні
районування вказують, що корінними тут є мішані ялиново-ялицево-букові лі-си з переважаючою породою буком лісовим. А на загал частка ялицевих типів лісу в Українських Карпатах складає близько третини, чого немає в інших Кар-патських країнах [9]. Тобто, якщо підприємства лісового господарства прово-дять лісівничі заходи для вирощування однієї породи, а природним шляхом формуються ліси з інших порід, то такі штучні деревостани не будуть стій-кими, а це серйозна проблема для їх збереження. Для виправлення цієї ситуації необхідне нове лісотипологічне впорядкування гірських лісів регіону.
Рисунок 1 – Динаміка температури та опадів на метеопосту Уголька
(СО – сума опадів, СПСМТ – сума плюсових середньомісячних температур за рік)
Неоднозначною є ситуація з постійним зростанням площі об’єктів при-родно-заповідного фонду в регіоні Українських Карпат – з середини 19 століття і до цього часу їх площа в гірських лісах перевищила 300 тисяч гектарів, а за період незалежності України (з 1990 року) ця площа зросла в два рази [9]. Навіть якщо не заглиблюватися в економічні наслідки цього процесу (оскільки аналогічне зростання видатків на об’єкти ПЗФ державного значення ускладнене поганою економічною ситуацією в державі, то це означає скорочення штатів і погіршення контролю за лісовими масивами), то виникає багато лісівничих питань до цих лісів. Так як основним лісогосподарським заходом в більшості установ ПЗФ регіону зараз є заходи з оздоровлення лісів (санітарні рубки), то можна констатувати, що в цих лісах власне лісівничі заходи не проводяться, тобто контролю за їх ростом і формуванням немає.

Рисунок 1 – Динаміка температури та опадів на метеопосту Уголька
(СО – сума опадів, СПСМТ – сума плюсових середньомісячних температур за рік)

На фоні прогресуючого старіння природно-заповідних лісів відсутність таких заходів однозначно створює умови для розладнання деревостанів та формування осередків шкідників та хвороб лісу, а з врахуванням значних за площею масивів таких лісів (десятки тисяч гектарів), ці осередки стають загрозою для сусідніх лісових масивів. А ще треба мати на увазі актуальні в останні роки лісові пожежі – поганий стан лісових доріг в установах ПЗФ також ускладнює боротьбу з ними. Тому, нагальним питанням є узгодження зі всіма зацікавле-ними сторонами (наприклад, місцевими громадами) та проведення лісівничих заходів і розвиток інфраструктури на об’єктах природно-заповідного фонду.
Питання способів та інтенсивності рубок завжди було актуальним в лісовому господарстві, а в даний час воно стає критичним на фоні росту зацікавленості місцевого населення і громадських організацій та змін клімату. Найбільш проблематичним є масове використання в гірських лісах суцільних способів рубок головного користування та санітарних, бо воно призводить до знищення лісового середовища на таких лісосіках, яке в свою чергу зумовлює мінімізацію їх екологічної ефективності та суттєву затримку процесів лісовід-новлення. Така ситуація обумовлена чинними вимогами до згаданих вище рубок, які не передбачають прив’язку їх способів та інтенсивності до типів лісу. Наприклад, в ялинових лісах регіону дозволені суцільні рубки головного користування і якщо це змішані з буком та ялицею типи лісу, то ймовірність успішного лісовідновлення після цих рубок висока, але якщо це чисті смере-кові типи лісу, то в більшості випадків потрібно буде додатковий час для лісо-відновлення після суцільних рубок. І навпаки – в ялицевих типах лісу, а вони переважно за участі ялини та бука, лісовідновлення навіть після суцільних рубок проходить добре, а основні способи рубок тут – вибіркові. Для зміни планування способів рубок для гірських лісів розроблено систему господарсь-ких комплексів, яка базується на типах лісу і категоріях лісових ділянок [9].
Крім кліматичних умов за останні роки майже докорінно змінилися і еко-номічні умови ведення лісового господарства – бюджетне його фінансування зведено до мінімуму, а часто і зовсім відсутнє. Це призвело до відчутного зменшення капіталовкладень в інфраструктуру, а також, що значно важливіше, – до зміни пріоритетів в проведенні лісівничих заходів. Якщо раніше це була чисто лісівнича необхідність, то зараз орієнтуються на економічну доцільність та на можливість їх проведення з технологічних підходів (чи є дороги, тобто чи є можливість вивезення заготовленої деревини). В перспективі це приведе до формування в регіоні достатньо великих за площею лісових масивів, які не будуть охоплені лісівничими заходами, тобто лісового господарства тут практично не буде. І які ліси там будуть рости можна тільки прогнозувати!? Для попередження руйнування існуючих гірських лісів необхідно поступово відновити мережу лісових доріг.
Все викладене вище має своїм наслідком різке скорочення ареалу ялино-вих та відповідне різке збільшення ареалу букових лісів в Українських Карпа-тах. Якщо ще в 1983 році в регіоні площа ялинових (головна порода – ялина) лісів (біля 1 млн. га) дещо переважала над буковими (біля 0,8 млн. га), то на 2000 рік мала місце зміна переважаючої за площею головної породи в гірських лісах на бук (1 млн. га проти 0,9 – у ялини), а на 2020 рік прогнозуємо площу ялинових лісів на рівні 0,4 млн. га, тоді як букові будуть займати більше 1,4 млн. га. Як і кожне явище така масштабна зміна головної породи має неодно-значні наслідки – з одного боку це забезпечить високу стійкість гірських лісів (і до змін клімату також), але з іншого підприємства лісового господарства різко зменшать свої прибутки, бо ялинова деревина значно дорожча за букову. Єдиним виходом є створення плантаційних культур ялини, але наразі цей напрямок не має достатньої законодавчої бази.
І не можна обійти увагою накопичення значних запасів мертвої деревини в гірських лісах, як результат не проведення всіх лісівничих заходів та заповідання великих лісових масивів. На фоні потепління клімату це стимулює формування осередків шкідників та хвороб лісу, площа яких постійно зростає. Якщо період часу між виявленням такого осередку та проведенням заходів перевищує місяць, то дає можливість шкідникам завершити цикл розмноження і мігрувати на інші лісові ділянки, а фактично цей період досягає декілька місяців та й дозвіл не проведення дають не завжди. Для ефективної боротьби з цими осередками потрібно спростити процедуру планування та проведення заходів з оздоровлення лісів, зокрема і на об’єктах ПЗФ.
1. Гулисашвили В. 3. Горное лесоводство для условий Кавказа / В. 3. Гулисашвили. – М.-Л. : Гослесбумиздат. – 1956. – 354 с.
2. Алексеев Е.В. Типы украинского леса. Правобережье. Изд. 2-е. / Е.В. Алексеев. – Киев : Урожай. – 1928. – 119 с.
3. Погребняк П.С. Общее лесоводство. Изд. 2-е. / П.С. Погребняк. – М. : Колос, 1968. – 440 с.
4. Інструкція з впорядкування лісів України. Частина друга: Камеральні роботи. – Ірпінь : Укрдержліспроект. – 2014. – 134 с.
5. Генсірук С. А. Ліси Українських Карпат та їх використання. / С. А. Генсірук. – К. : Урожай. – 1964. – 289 с.
6. Дідух Я.П. Кліматогенні зміни рослинного світу Українських Карпат / Я.П. Дідух, І.І. Чорней, В.В. Буджак та ін. – Чернівці: Друк АРТ, 2016. – 280 с..
7. Шпарик Ю.С. Економічні наслідки всихання ялинників Українських Карпат / Наукові праці Лісівничої академії наук України. – № 15, 2017. – с. 129-139.
8. Шпарик Ю.С. Кліматоп, як основа нового лісотипологічного районування Українських Карпат / Збірник «Сучасні проблеми лісівничо-екологічної типології». – Івано-Франківськ: НАІР, 2016. – С. 54-60.
9. Шпарик Ю. С. Стале управління лісами (на прикладі Українських Карпат). / Ю. С. Шпарик. – М.: Івано-Франківськ : Територія друку. – 2016. – 286 с.

About admin

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *