УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ГІРСЬКОГО ЛІСІВНИЦТВА ІМ. П.С. ПАСТЕРНАКА (УКРНДІГІРЛІС)
новини

З ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ МАШИННОЇ ЛІСОЗАГОТІВЛІ В КАРПАТАХ

Опубліковано у 29/11/2018

На сучасному етапі розвитку лісопромислового виробництва одним із ключових аспектів є застосування природозберігаючих технологічних процесів  при проведенні  лісосічних робіт. Це особливо актуально  для гірських територій, де основні компоненти лісового середовища особливо вразливі до антропогенного  втручання. В даний час у передових лісопромислових країнах  машинізація лісозаготівлі  забезпечується шляхом застосування багатоопераційних високопродуктивних, технологічно оснащених і комп’ютеризованих лісових машин, які повністю ліквідовують важкі та небезпечні ручні операції. Так, наприклад, лише два агрегати – харвестер (звалювально-сучкорізально-розкряжувальна машина) і форвардер (навантажувально-транспортна машина) – виконують весь комплекс робіт на лісосіці, починаючи від звалювання дерев і закінчуючи складуванням сортиментів у штабелі біля доріг або навантаженням їх на лісовозні автомобілі.

В останні роки вітчизняна лісова галузь розпочала процеси впровадження машинізації лісосічних робіт із залученням багатоопераційних машин. Було проведено ряд семінарів і нарад, зокрема в Карпатах, де у виробничих умовах була продемонстрована робота сучасної лісозаготівельної техніки. В результаті в окремих державних лісових підприємствах почали впроваджуватись харвестери та форвардери. На базі освоєних даною технікою лісосік лабораторією лісових природозберігаючих технологій і транспорту Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва були проведені дослідження лісівничо-екологічної ефективності машинної заготівлі деревини в Карпатах. Зокрема, в лісових підприємствах гірської зони Львівської і Івано-Франківської областей обстежено ряд дослідних лісосік суцільної рубки, де заготівля хвойної деревини здійснювалася із застосуванням  різного  типу  харвестерів  і  форварде рів.

При проведенні польових робіт використовувалась сучасна апаратура – геоінформаційна система Fild Map, яка давала можливість формувати в польовому комп’ютері картографічну і цифрову інформацію по дослідних лісосіках. Основними об’єктами досліджень були  природне поновлення (наявність та стан після рубки), лісова грунтова поверхня (ступінь пошкодження) та лісотранспортні шляхи (параметричні характеристики). Аналіз отриманих даних показав, що після проведення рубки на базі багатоопераційних машин в середньому поза волоками зберігається 85,5% природного поновлення. Основними місцями впливу системи машин на лісову грунтову поверхню є пасічні волоки, які попередньо не підготовлюються, а формуються шляхом проходу харвестера посередині пасіки. Максимальний виліт маніпулятора харвестера (до 10м) давав можливість намічати пасіки шириною 18-20м, посередині яких і влаштовувався волок. Його поверхня, як правило, укріплювалась настилом з порубочних решток, по яких здійснювався проїзд харвестера та форвардера. Такі волоки в протиерозійному відношенні характеризуються незначними обсягами порушення грунту. Середній об’єм ерозії грунтової поверхні на дослідних об’єктах склав 86 м3/га, що значно менше, ніж при використанні на первинному транспортуванні деревини в Українських Карпатах гусеничних чи  колісних тракторів, для яких необхідно попередньо влаштовувати волоки.

Проведені дослідження дали можливість зробити висновок про позитивний лісівничо-екологічний ефект від застосування сучасних систем лісової техніки для машинізації гірської лісозаготівлі. Завдяки направленому звалюванню дерев вдається в значній мірі зменшити обсяги пошкодження залишуваних дерев і підросту, а укладання порубочних решток на волок  суттєво гальмує розвиток ерозійних процесів. Використання форвардера дозволяє зменшити площі під складами заготовлених сортиментів та здійснювати їх попереднє сортування. Крім лісівничо-екологічних факторів, за даної технології лісозаготівлі суттєво підвищується продуктивність праці, зростає вихід ліквідної деревини та покращення її якості. Особливо ж важливим при цьому є повна механізація лісозаготівельного процесу, тобто   усунення  важкої  і небезпечної  праці  лісорубів.

 

Старший науковий співробітник

В.С.Кудра

About admin

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *